свідчення

свідчення
-я, с.
1) Факт, річ, обставина, що підтверджують що-небудь.
2) Повідомлення про щось, підтвердження чого-небудь очевидцем чи обізнаною у певній справі людиною. || Розповідь про що-небудь (у книгах, документах).
3) Давання показань на суді або на допиті; показання свідка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "свідчення" в других словарях:

  • посвідчення — я, с. 1) Дія за знач. посвідчити. 2) Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить стислі відомості про кого небудь; посвідка. •• Посві/дчення про відря/дження документ, що дається особі, яка виїжджає кудись для виконання якого… …   Український тлумачний словник

  • відеосвідчення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • досвідчення — іменник середнього роду діал …   Орфографічний словник української мови

  • засвідчення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • лжесвідчення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • опосвідчення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • освідчення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • пересвідчення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • посвідчення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • свідчення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • висвідчення — я, с. Викриття, звинувачення …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»